Батьки часто скаржаться - у моєї дитини "каша в роті", вона пропускає або замінює звуки і склади у словах - винуватцем подібних порушень може бути нерозвинений фонематичний слух.
Фонематичний слух - це тонкий систематичний слух, що дозволяє розрізняти та впізнавати фонеми рідної мови.
Фонематичне сприймання - це здатність розрізняти фонеми і визначати звуковий склад слова.
Вікові норми розвитку фонематичного слуху:
Перший рік життя - вже на третьому тижні дитина повинна проявляти зосередження на різкі звуки, а в два місяці починати прислухатися до більш тихих шумів. У три місяці малюк без зусиль відшукує поглядом джерело звуку, реагує на нього посмішкою, комплексом пожвавлення. Із задоволенням слухає музику. З чотирьох місяців дитина починає наслідувати звуки, до половину року - розрізняє своє ім'я. До кінця першого року життя при нормальному розвитку фонематичного слуху малюк розрізняє частовживані слова.
На другому році життя фонематичний слух активно розвивається. Незважаючи на те, що мовлення ще далеке від досконалості, дитина вже може розрізняти всі фонеми рідної мови. До кінця другого року малюк в змозі визначити на слух невірно виголошений звук у мовленні дорослих, але власну вимову ще не контролює.
Найважливіше досягнення третього року життя - можливість дитини самостійно визначати невірно виголошений звук у мовленні. Якщо цей навик фонематичного сприйняття не сформується до трьох років, то дитина не зможе опанувати правильну звуковимову.
На четвертому році життя фонематичний слух вдосконалюється, стає більш диференційованим. Дитина вже володіє навиком розрізнення схожих фонем на слух і у власному мовленні, що служить фундаментом для освоєння звукового аналізу та синтезу.
На п'ятому році формується звуковий аналіз - вміння визначати послідовність і кількість звуків у слові. Тільки володіючи навиками аналізу і синтезу, дитина зможе успішно освоїти читання й письмо.
Ігри для розвитку слухової уваги та фонематичного слуху
Фонематичний слух - це тонкий систематичний слух, що дозволяє розрізняти та впізнавати фонеми рідної мови.
Фонематичне сприймання - це здатність розрізняти фонеми і визначати звуковий склад слова.
Вікові норми розвитку фонематичного слуху:
Перший рік життя - вже на третьому тижні дитина повинна проявляти зосередження на різкі звуки, а в два місяці починати прислухатися до більш тихих шумів. У три місяці малюк без зусиль відшукує поглядом джерело звуку, реагує на нього посмішкою, комплексом пожвавлення. Із задоволенням слухає музику. З чотирьох місяців дитина починає наслідувати звуки, до половину року - розрізняє своє ім'я. До кінця першого року життя при нормальному розвитку фонематичного слуху малюк розрізняє частовживані слова.
На другому році життя фонематичний слух активно розвивається. Незважаючи на те, що мовлення ще далеке від досконалості, дитина вже може розрізняти всі фонеми рідної мови. До кінця другого року малюк в змозі визначити на слух невірно виголошений звук у мовленні дорослих, але власну вимову ще не контролює.
Найважливіше досягнення третього року життя - можливість дитини самостійно визначати невірно виголошений звук у мовленні. Якщо цей навик фонематичного сприйняття не сформується до трьох років, то дитина не зможе опанувати правильну звуковимову.
На четвертому році життя фонематичний слух вдосконалюється, стає більш диференційованим. Дитина вже володіє навиком розрізнення схожих фонем на слух і у власному мовленні, що служить фундаментом для освоєння звукового аналізу та синтезу.
На п'ятому році формується звуковий аналіз - вміння визначати послідовність і кількість звуків у слові. Тільки володіючи навиками аналізу і синтезу, дитина зможе успішно освоїти читання й письмо.
Якщо фонематичний слух у дитини недостатньо розвинений, то у неї розвивається фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення.
Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ) - це порушення процесів формування звуковимовної сторони мовлення у дітей з різними мовленнєвими розладами внаслідок дефектів сприймання і вимови фонем.
ФФНМ проявляється у:
1) замінах одних звуків іншими, простішими за артикуляцією
2) змішуванні звуків
3) спотвореній вимові звуків
4) труднощах розрізнення звуків, подібних за звучанням чи артикуляцією
Також, у дітей з ФФНМ бувають порушення немовленнєвого характеру, наприклад:
- нестійка увага
- погано розвинена пам'ять
- недостатній розвиток мислительних процесів
- зниження критичності мислення по відношенню до власної мовленнєвої діяльності
- негативні риси характеру.
Ігри для розвитку слухової уваги та фонематичного слуху
Комментариев нет:
Отправить комментарий