Автоматизація свистячих звуків

Звук С.

Загадки:

Собою не птиця,

Співати не співає,

А хто до хазяїна йде,

Знати дає. (Собака)

***

Сопе, хропе, часом чхає

Сюди, туди зазирає,

На морозі замерзає,

Бо одежини не має. (Ніс)

Вірші:

«Сонечка умита » Г. Бойка

Здивувалось сонечко

На маленьку сонечку,

Сонечка умита,

Сонечка одіта,

Чисті черевички

У косичках стрічки.

Усміхнулось сонечко

До малої Сонечки.

***

«Соловей» В. Ладужця

Соловей, соловей

Прилетів до дверей

Сядь до мене на поріг,

Я спекла тобі пиріг.

Чистомовки:

СА-СА-СА – навколо краса

СО-СО-СО – у Соні колесо

СИ-СИ-СИ – вуса у оси

СУ-СУ-СУ – ми побачили косу

СЕ-СЕ-СЕ – Сергійко сумку несе

АС-АС-АС – ми купили ананас

ЕС-ЕС-ЕС – бігає пес

ИС-ИС-ИС – написали лист

ОС-ОС-ОС – взяли пилосос.

УС-УС-УС – гарний фокус.

СА-СА-СА – летить оса

СУ-СУ-СУ – тато прогнав осу

СО-СО-СО -  не кусай мене осо

СИ-СИ-СИ- не боюся я оси          

Скоромовки:

Сом сердитий спить на сонці, сивий вус сховав в котомці.

Спить старий сердитий сом, сниться сому сьомий сон. 

У маленької Сані перекинули сани. Тепер у Сані нові сани.

Сіла сова з совенятками. В совиній долині.

Звук З.

Загадки:

Без рук, без олівця малює без кінця. (Мороз)

 ***

Ліз Мартин через тин,

Сам переліз, а голову

На тину лишив. (Гарбуз)

Вірші:

«Біла мишка» В.Заєць

Бігла мишка повз лісок

Вкрасти з поля колосок.

А сова сказала: -Зась!

В нірку лізь і не вилазь

***

Зима морозяна на дворі,

Замети білі на землі.

Зоріють в небі ясні зорі

Заснули зайчики малі.

Чистомовки:

ЗА – ЗА – ЗА – тут прив’язана коза

ЗУ – ЗУ- ЗУ – відв’яжу козу

УЗ –УЗ – УЗ – я ж не боягуз

ЗИ – ЗИ –ЗИ – не чіпай кози

ЗУ – ЗУ – ЗУ  — боюся грозу.

УЗ – УЗ – УЗ - на паркан повись гарбуз.

АЗ – АЗ – АЗ – під водою водолаз

ЗУ – ЗУ – ЗУ  – багаж везу

ЗИ – ЗИ – ЗИ – ростуть берези

ОЗ – ОЗ – ОЗ  – тріскучий мороз

ЗЕ – ЗЕ –ЗЕ  – автобус діточок везе

Приказки:

Згода будує, а незгода руйнує.

Як корова язиком злизала.

Скоромовки:

Зайчик зілля з’їв у Зіни, захотів заїсти сіном.

Зіна зойкнула у сінях: — Де ж узяти зайцю сіна?

***

Захар заліз на перелаз

Захарку злізь! Захарку злазь!

Зумів залізти

Знай, як злізти.

***

Під березою в грозу
Заховав Захар козу

Звук Ц.

Вірші:

Цап до цапа в гості йшов.

Цап дороги не знайшов.

А за цапом цапеня

Бігло зразу навмання.

***

Цап забрів у двір рогатий –

Цуценя втекло до хати.

Цілу  ніч  йому не спалось –

Цапа  цуценя боялось.

Чистомовки:

Ац-ац-ац – вибивали  ми  матрац

Иц-иц-иц – не  чіпай,  Маруся,  шприц

Ац-ац-ац – будували  ми  палац

Ац-ац-ац — вибивали ми матрац

Це-це-це – виглянь  у  віконце

Це-це-це – знайшла  курка  яйце

Це-це-це — сходить сонце

Це-це-це — вітер дме в лице

Иц-иц-иц — не чіпай, Оленко, шприц    

Скоромовки:

Летів горобець, сів на хлівець,

Як вийшов стрілець, то утік горобець.

Напекли млинців, позвали кравців,

А кравець за млинець — та й побіг у танець.  

***

Гриць малює олівцем
Гусеницю з горобцем.

***

Цеберку цесарка в крамниці взяла,
В цеберку цесарка яєць нанесла.

Звук ДЗ.

Вірші:

Муха цілий день дзижчала,

Павуку надокучала.

- Не дзижчи, - він каже мусі.

Бо дзвенить мені у вусі.

***

Раз, два, три, чотири

Козі дзвоника вчепили,

Коза бігає, кричить,

Просить дзвоник відчепить.

Загадка:

Він дзвенить, лунає, усіх дітей скликає. (Дзвоник).

Ігри для автоматизації звука «р»

ГРА «ПОДАРУЙ ІМ´Я»

Діти пригадують і називають імена зі звуком [р]. Макар, Тимур, Назар, 

Раїса, Маруся, Кирило, Роман, Єгор Дмитро, Даринка, Іринка, Борис, 

Аркадій, Володимир, Олександр, Віра, Віктор, Катерина, Христина, 

Маргарита, Петро, Сергій, Кіндрат.

ГРА ІЗ КРУПАМИ

Діти не лише розвивають дрібну моторику пальців рук, але й називають 

фігурки, зроблені ними, наприклад: «гриб із гречки», «прут із рису», 

«паркан із гречки» тощо.

ГРА «ЧУДЕСНИЙ МІШЕЧОК»

Діти дістають із мішечка картинки, називають їх, чітко вимовляючи звук 

[р].

ГРА «ВГАДАЙ СЛОВО»

Називаю слова, діти відгадують, про кого вони.

х Добра, гарна, дорога, вродлива. (Мама)

х Працьовитий, гарний, дорогий, енергійний. (Тато)

х Старий, працьовитий. (Дідусь)

х Вродлива, чепурна. (Донька)

х Гарненьке, вередливе, вертляве. (Немовля)

х Добра, мудра, старенька. (Бабуся)

Потім діти називають, яка мама, який тато тощо.

ГРА «ВІДГАДАЙ»

Загадую дітям загадки, вони відгадують їх,чітко називаючи у відгадках 

звук [р].

Ось така в нас загадка:

У кого за носом п’ятка? (Черевик)

У торбу влізаю, а в три вилізаю.

Ніби вилізаю, а насправді влізаю. (Светр)

Говорить, грає, співає,

Новини сповіщає. (Радіо)

Через воду стежечка — а не перейдеш. (Райдуга)

Засвистіла, полетіла —

Хвіст вогненний залишила. (Ракета)

Вправи для автоматизації звука «р»

Вимов склади:

РА РО РУ РИ РЕ

АР ОР УР ИР ЕР ІР ЇР ЯР ЮР ЄР

АРА ОРО УРУ ИРИ ЕРЕ ІРА ЇРА ЯРА ЮРА ЄРА

Вимов слова:

На початку слова: рак, рот, рука, риба, ракета, радіо, рись.

В середині слова: корова, брат, паркан, дорога, дірка, трава, брови, 
троянда, брунька, трамвай.

В кінці слова: календар, трактор, тигр, помідор, сир, бобер, дар, катер, 

кефір.

 Повтори словосполучення

Бобер хитрий, гірська вершина, червона троянда, нора крота, гірська річка, 

річний катер.

Вимов речення:

Рома бере в руки рамку. У барана круті роги. Ігор збирає червоні помідори. 

По дну озера повзає рак. Рак і риба давно дружать.

Повторити скоромовку:

Мурлика муркоче –

Морозива хоче.

Муркоче руденький –

Замерзнеш, дурненький.

В сіренької горлички туркотливе горличко. Павло полов піймав перепела в 

полі.

 Повтори чистомовки:

РА-РА-РА – висока гора

РО-РО-РО – у Роми відро

РУ- РУ-РУ – коза жує траву

РИ-РИ-РИ – ідемо у гори.

РА-РА-РА – висока гора

РЕ-РЕ-РЕ – у нас широке море

РИ-РИ-РИ – побіжи з гори.

 Повтори вірш:

Рибу, раки і кальмари ми купили.

Ми купили на базарі.

Чистили і мили,

          А тоді варили.

Артикуляційні вправи для роботи зі звуком «р»

        «Чашечка»

Рот широко відкритий. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 секунд.

«Конячка»

Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10 разів.

«Грибочок»   

Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10 разів. На відміну від вправи «Конячка»  язик не повинен відриватися від піднебіння.

«Смачне варення»

Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 15 разів.

«Маляр»

Висунути язик, рот трохи відкритий. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10 разів, змінюючи напрям.

«Гойдалка»

Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться на лічбу до 10 разів.

«Барабанщики»

Відкрити рот, підняти широкий язик вгору та постукати кінчиком язика по верхнім альвеолам чітко вимовляючи звук Д. Поступово збільшувати темп  вимовляючи д-д-д.

Дислалія, її види.

Дислалія - це порушення вимови звуків.

Дислалія буває функціональна та механічна.

Функціональна дислалія - це такий вид неправильної звуковимови, при якому немає ніяких дефектів артикуляційного апарату.

Причини виникнення функціональної дислалії:

1) неправильне виховання мовлення дитини в сім'ї

2) наслідування

3) двумовність в сім'ї

4) стреси і психічні захворювання 

5) недорозвинений фонематичний слух

6) недостатня рухливість органів артикуляційного апарату 

7) педагогічна занедбаність

Критичні періоди в розвитку мовлення:

1) від року до двох (інтенсивний розвиток кіркових зон) 

2) 3 роки (інтенсивний розвиток зв'язного мовлення)

3) від 6 до 7 років (починає розвиватися писемне мовлення).

Різновидності дислалії:

I. Класифікація за кількістю порушених звуків:

а) проста (до 4-х звуків)

б) складна (5 і більше звуків)

II. Класифікація за кількістю порушених груп звуків:

а) мономорфна (одна група)

б) поліморфна (2 і більше)

III. Класифікація за характером порушення вимови:

а) неправильна вимова звуків

б) відсутність звука

в) заміна звука

IV. Класифікація за характером дефекту вимови:

а) сигматизми (свистячі і шиплячі)

б) ротацизми (р, рь)

в) ламбдацизми (л, ль)

г) капацизми (к, г, х)

ґ) дефекти дзвінкості (дзвінкі вимовляються глухо, а глухі - дзвінко)

д) дефекти пом'якшення 

Механічна дислалія - це такий вид неправильної звуковимови, який викликаний органічними дефектами переферичного відділу мовного апарату. Така дислалія виникає в будь-якому віці. 

Причини виникнення механічної дислалії:

1) вроджені дефекти: 

- коротка під'язикова вуздечка

- дефекти будови щелепи (прогнатія - верхня щелепа сильно виступає вперед, прогенія - нижня щелепа сильно виступає вперед)

- дефекти будови зубів

- неправильна будова піднебіння (готичне, плоске, розщілина)

- дефекти в будові губ і язика

2) набуті дефекти, що виникли в результаті щелепно-лицьових травм.

Поняття "фонематичний слух" та "фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення".

Батьки часто скаржаться - у моєї дитини "каша в роті", вона пропускає або замінює звуки і склади у словах - винуватцем подібних порушень може бути нерозвинений фонематичний слух. 

Фонематичний слух - це тонкий систематичний слух, що дозволяє розрізняти та впізнавати фонеми рідної мови.

Фонематичне сприймання - це здатність розрізняти фонеми і визначати звуковий склад слова. 

Вікові норми розвитку фонематичного слуху: 

Перший рік життя - вже на третьому тижні дитина повинна проявляти зосередження на різкі звуки, а в два місяці починати прислухатися до більш тихих шумів. У три місяці малюк без зусиль відшукує поглядом джерело звуку, реагує на нього посмішкою, комплексом пожвавлення. Із задоволенням слухає музику. З чотирьох місяців дитина починає наслідувати звуки, до половину року - розрізняє своє ім'я. До кінця першого року життя при нормальному розвитку фонематичного слуху малюк розрізняє частовживані слова. 

На другому році життя фонематичний слух активно розвивається. Незважаючи на те, що мовлення ще далеке від досконалості, дитина вже може розрізняти всі фонеми рідної мови. До кінця другого року малюк в змозі визначити на слух невірно виголошений звук у мовленні дорослих, але власну вимову ще не контролює. 

Найважливіше досягнення третього року життя - можливість дитини самостійно визначати невірно виголошений звук у мовленні. Якщо цей навик фонематичного сприйняття не сформується до трьох років, то дитина не зможе опанувати правильну звуковимову. 

На четвертому році життя фонематичний слух вдосконалюється, стає більш диференційованим. Дитина вже володіє навиком розрізнення схожих фонем на слух і у власному мовленні, що служить фундаментом для освоєння звукового аналізу та синтезу. 

На п'ятому році формується звуковий аналіз - вміння визначати послідовність і кількість звуків у слові. Тільки володіючи навиками аналізу і синтезу, дитина зможе успішно освоїти читання й письмо. 

Якщо фонематичний слух у дитини недостатньо розвинений, то у неї розвивається фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення.

Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ) - це порушення процесів формування звуковимовної сторони мовлення у дітей з різними мовленнєвими розладами внаслідок дефектів сприймання і вимови фонем.

ФФНМ проявляється у:

1) замінах одних звуків іншими, простішими за артикуляцією

2) змішуванні звуків

3) спотвореній вимові звуків

4) труднощах розрізнення звуків, подібних за звучанням чи артикуляцією

Також, у дітей з ФФНМ бувають порушення немовленнєвого характеру, наприклад:

- нестійка увага

- погано розвинена пам'ять

- недостатній розвиток мислительних процесів

- зниження критичності мислення по відношенню до власної мовленнєвої діяльності

- негативні риси характеру.

                        Ігри для розвитку слухової уваги та фонематичного слуху

Ігри для розвитку слухової уваги та фонематичного слуху

«Відгадай звук»
Послухайте, спробуйте відтворити й запам’ятати різі звуки (побарабанити пальцями по столу, провести по поверхні стола лінійкою, потерти долонею одна об одну). Заплющіть очі і уявіть, що саме я зроблю зараз.


«Відгадай музичний інструмент»
Діти по черзі обертаються спиною до педагога і намагаються на слух визначити музичний інструмент, яким він скористався.

«Так чи ні»
Вихователь називає різні іграшки, предмети. Якщо вихователь неправильно називає іграшку, діти піднімають руки вгору.


«Відгадай виконавців»
Діти поділяються на 2 команди, яким роздаються різні музичні інструменти. Кожен оркестр придумує свою мелодію, що складається з послідовного звучання 3-5 інструментів. Представнику з протилежної команди зав’язують очі і дають послухати мелодію. Дитина повинна назвати правильну послідовність звучання інструментів.


Рухлива гра «Гучно – тихо»
Логопед призначає ведучого та пропонує йому заплющити очі. Потім ховає якусь іграшку ( у шафу, за спиною одного з дітей…) та пропонує ведучому знайти цю іграшку, орієнтуючись на силу ударів барабана. Якщо дитина підходить близько до того місця, де знаходиться іграшка, барабан б’є гучно, якщо віддаляється - барабан звучить тихо. Цю гру можна повторювати, використовуючи замість барабану дзвоник, плескати в долоні, стукати молоточком по столу.


«Знайди помилку»
Дітям пропонується знайти помилку у віршованих рядках.
Рік пішов гуляти в сад.
Не дійшов, бо повз назад.

Кинула шишку на мене зозуля.
В мене на лобі з’явилася куля.

Ми з братом лісники від роду:
Пиляємо палкою колоду.

Мені мама до сніданку
Подає солодку банку.

Я вдягнув новий салат,
А він виявивсь до п’ят.

Пригріло сонечко як слід –
І на Дніпрі розтанув дід.


 «Спіймай звук»
Логопед пояснює дітям, що їм слід «спіймати» певний звук. Наприклад: «а». Далі логопед вимовляє ряд звуків: «а, о, у, у, і. а, е, и». Діти плещуть у долоні тільки тоді, коли почують звук «а». Відпрацьовувати можна будь-який звук, склад або слово з даним звуком.

«Скільки складів»
Логопед називає ряд складів, наприклад «На-на-на-па». Діти визначають, який склад був зайвий.
Потім складові ряди ускладнюються, наприклад: «на-но-на», «А-га-ка-ка», «па-ба-па-па».


«Відшукай свою картинку»
Логопед називає кожній дитині склад, наприклад: А, мо, му, ми, ме. Далі пояснює, що дітям слід відшукати слово, яке починається на цей склад.

Що таке мовленнєві недоліки та причини їх виникнення.

Мовленнєві недоліки – це відхилення від норми, загальноприйнятої в певному мовному середовищі.

Вони характеризуються тим, що:

1) з'явившись, самостійно не зникають, а закріплюються

2) не відповідають вікові мовця

3) потребують логопедичної допомоги в залежності від їх характеру

4) можуть негативно позначитись на подальшому ровитку дитини.

До 5 років в нормі мовлення повинно бути повністю сформованим.

Причинами виникнення вад мовлення можуть бути:

1) різноманітні внутрішньоутробні патології (різні інфекційні захворювання вагітної, токсикоз, травми, несумісність крові матері і дитини тощо)

2) родові травми та асфіксія

3) різні захворювання дитини в перші роки життя (інфекційні запалення мозку, нейроінфекції: енцефаліт і менінгіт)

4) травми черепа

5) спадкові фактори

6) несприятливі соціально-побутові умови, що призводять до педагогічної занедбаності, порушень емоційно-вольової сфери та дефіциту в розвитку мовлення.