Логопедичний довідник: 2017

четверг, 25 мая 2017 г.

Ігри та вправи для обстеження зв'язного мовлення

1. Бесіда

- Як тебе звуть?

- Як твоє прізвище?

- Скільки тобі років?

- Як звуть маму, тата?

- Чи є у тебе братик чи сестричка?

2. Розповідь добре знайомої казки

3. Гра «Склади розповідь по картинці»

4. Гра «Склади розповідь по картинкам»

5. Складання розповіді-опису предмета

Вправи для обстеження фонематичного слуху

1. Повторити:
па-ба; да-та-да; ми-мі; ба-ла-ба-па; да-та-та-да; ви-ві-ви.

2. Виділити звук серед інших:
«у» серед а, у, о, и, і
«н» серед б, т, д, н, п

3. Повторити:
бак-лак-мак-так
пити – бити – лити
шапка – сапа – лапка

4. Звуковий аналіз:
а) виділення першого голосного: Іра, Аня, Оля, Едик.
б) виділення останнього приголосного: кіт, мак, сом, сон.
в) виділення приголосного всередині слова: вухо, бабуся, танк.
г) виділення голосного всередині слова: бак, бік, сир, пес, рот.

5. Диференціація звуків:
Повтори:
(с-ш) Кішка сидить біля миски
(ж-з) У Жені заболіли зуби.
(с-з-ц) Соня миє в тазу зайця.
(с-ц) Учні садили на садовій ділянці часник.
(с-щ) Саня піймав щуку.
(т-д) Два дельфіни десять днів дивували дітлахів.
(р-л) Дятел сидить на дереві.
(к-г-х) Костя купив гумки і кубики. Катя купила хліб.
(н-нь) У Ніни ноти. У Діми диня.
(ль-йот) Ліля їздила в Ялту. Оля їла яблуко.

Ігри та вправи на диференціацію твердих і м'яких звуків.

«Перевір за візерунком»
Мета: навчити розпізнавати в словах тверді й м'які приголосні звуки на етапі власного проговорювання слова вголос, розвивати фонематичний слух.
Хід гри.
На кожній карті розміщені картинки, що містять у назвах яку-небудь пару твердих і м'яких приголосних звуків (задані звуки позначені буквами, які розміщені в правому верхньому кутку карти). Завдання граючого - визначити наявність твердого або м'якого звуку в назві кожної картинки й покласти відповідну фішку: на картинку із твердим звуком у назві - синю фішку, на картинку з м'яким звуком - зелену фішку. Після цього дитині дають ключ, на якому нанесений правильний візерунок, і вона має можливість перевірити правильність виконання завдання. Якщо малюк сам не зуміє перевірити, зробіть це разом і покажіть, як треба порівнювати візерунки.

“Впіймай звук”
Мета: навчити розпізнавати в словах тверді й м'які приголосні звуки, розвивати фонематичний слух.
Хід гри.
Дитині пропонують плеснути у долоні, коли вона почує у назві птаха [л']:
Сорока, дятел, колібрі, лелека, пугач, фламінго, пелікан, чапля, голуб.

«Прикрасимо фартушки»
Мета: навчити розпізнавати в словах тверді й м'які приголосні звуки, розвивати фонематичний слух.
Хід гри.
Дорослий викладає двух намальованих ляльок з фартушками і маленькі кружечки синього і зеленого кольору і повідомляє: - Сьогодні ми будемо прикрашати фартушки у Даші і Діни. У Даші фартушок синього кольору, а у Діни — зеленого. - Я буду називати слова зі звуками [д] і [д'], а ви, якщо чуєте в слові звук [д], прикрашаєте фартух Даші синім кружечком, якщо звук [д'] - прикрашаєте фартух Діни зеленим кружечком.
Слова: звук [д]: дуб, будинок, доктор. звук [д']: дятел, дідусь, дівчинка.

«Що в кого?»
Мета: навчити розпізнавати в словах тверді й м'які приголосні звуки, розвивати фонематичне сприймання
Хід гри
Дорослий роздає картинки дітям. Далі запитує: «У кого кит, а в кого кіт? У кого голка, а у кого гілка?» Діти піднімають відповідні картки (дим – дім, лис – ліс, горох – горіх, салат – салют, плащ - плющ і т.д.).

Вправа “Повтори склади”
ЛА — ЛЯ
ЛИ — ЛІ
ЛУ — ЛЮ
ЛЕ — ЛЄ

Вправа “Повтори пари слів”
лис – ліс, салат – салют, плащ — плющ

Вправа “Повтори словосполучення”
Влучити в ціль; зелений олівець; влетіти в клітку.

Вправа “Повтори речення”
Настало тепле літо. Літак летить у дальній політ. Аліна бачила лося на узліссі.

Вправа “Промов чистомовки”
ЛА-ЛА-ЛА — вже кульбаба відцвіла
ЛІ — ЛІ — ЛІ — летять у небі журавлі
ЛУ — ЛУ — ЛУ — купили ми пилу
ЛЮ — ЛЮ — ЛЮ — дуже маму я люблю.

Вправа “Повтори скоромовку”
Солить Сава Славі сало, бо без солі сало в Слави.

Розвиваюча логопедична гра «Один - багато».

Лексична тема «Зимуючі птахи».

Узгодження іменника з числівником.

У дорослого картки з одним предметом, а у дитини з п'ятьма предметами.

В ході гри дорослий називає свою картинку, а дитина добирає до неї пару і промовляє, що у нього на зображенні «багато ....» (горобець - багато горовців). Дорослий просить порахувати предмети на картинці. Дитина рахує (одна ворона, дві ворони, три ворони, чотири ворони, п'ять ворон).

Словник: синиця, снігур, сова, сорока, горобець, ворона, голуб, дятел.

Закріплюємо у дітей узагальнюючі поняття

Запропонуйте дитині зібрати "будиночки": дібрати предмети, зображені на даху (закріплюємо узагальнюючі поняття - іграшки, посуд, музичні інструменти тощо).

Розмістити предмети треба так, щоб ні в одному рядку та ні в одному стовпчику малюнки не повторювались.

четверг, 11 мая 2017 г.

Ігри та вправи на диференціацію дзвінких і глухих звуків.

Гра “Впіймай звук”
Мета: навчити розпізнавати в словах дзвінкі й глухі приголосні звуки (ж-ш), розвивати фонематичний слух.
Хід гри.
Дитині пропонують плеснути у долоні, коли вона почує у назві квітки [ш]:
Жоржина, волошка, ромашка, рожа, шипшина.

Гра “Чарівний мішечок”
Мета: навчити розпізнавати в словах дзвінкі й глухі приголосні звуки (ж-ш), розвивати фонематичний слух.
Хід гри.
Дитині пропонується достати з мішечку різні картинки, якщо предмет на картинці має звук Ж у назві потрібно покласти її справа, якщо звук Ш — зліва.

«Прикрасимо фартушки»
Мета: навчити розпізнавати в словах дзвінкі й глухі приголосні звуки (ж-ш), розвивати фонематичний слух.
Хід гри.
Дорослий викладає двох намальованих ляльок з фартушками і маленькі кружечки синього і зеленого кольору і повідомляє: - Сьогодні ми будемо прикрашати фартушки у Маші і Жені. У Маші фартушок синього кольору, а у Жені — зеленого. - Я буду називати слова зі звуками [ш] і [ж], а ви, якщо чуєте в слові звук [ш], прикрашаєте фартух Маші синім кружечком, якщо звук [ж] - прикрашаєте фартух Жені зеленим кружечком.
Слова: звук [ш]: мишка, шапка, шишка. звук [ж]: жабка, жито, жук.

Гра «Знайди помилку»
Мета: навчити розпізнавати в словах дзвінкі й глухі приголосні звуки (ж-ш), розвивати фонематичний слух.
Хід гри.
Дитині пропонується послухати слова і підняти руки, коли вона почує помилку у словах: мурашник, ромажка, жуба, шухляда, жаба, жум, кішка, жолом.
Вправа “Повтори склади”
ЖА-ША ЖЕ-ШЕ
ЖО-ШО ЖА-ША
ЖИ-ШИ ЖУ-ШУ

Вправа “Повтори пари слів”
шапка-жабка, каша-кажан, їжак-пішак, пряжка-пляшка.

Вправа “Повтори словосполучення”
Жовта машина; широка стежка; рожевий аркуш; розкішна одежа.

Вправа “Повтори речення”
Мама зашиває жовту сукню. Мишка лежить у ліжку. Саша їде на жовтій машині.

Вправа “Промов чистомовки”
ЖА-ЖА-ЖА — ми побачили вужа
ША-ША-ША — пригоріла каша.
ШУ-ШУ-ШУ — нову шубу я ношу.
ЖУ-ЖУ-ЖУ — я горіхи стережу.

Вправа “Повтори прислів'я та приказки"
Що посієш, те й пожнеш. Дружній чередні вовк не страшний, Поле угноїш — урожай подвоїш.

Логоритмічні ігри для корекції заїкання у дітей

«Музиканти»
Мета. Узгоджувати ритм рухів з мовленнєвим ритмом, розвивати мовленнєве дихання.
Хід гри:
Дитині пропонується промовляти ряд поєднаних складів. Склади зі звуком [а] промовляються плескаючи в долоні, склади зі звуком [у] – відстукуючи по столу.
а) да – ду, да – ду, да – ду, да – ду;
б) да – да – ду, да – да – ду, да – да – ду;
в) ду – ду – да, ду – ду – да, ду – ду – да;
г) ду – да – ду, ду – да – ду, ду – да – ду.

«Звукові доріжки»
Мета. Розвиток мовленнєвого дихання, співвіднесення мовленнєвого ритму із зорово–руховими координаціями.
Хід гри:
Дитині пропонується на видиху промовляти голосні звуки (склади), проводячи пальцем по доріжці. Основною умовою є співвіднесення тривалості звучання з довжиною доріжки (голос звучить, поки рухається рука по доріжці).

«Танець вітру із хмаринками»
Мета. Вироблення сили, об’єму видихуваного повітря під час рухової координації.
Хід гри:
Логопед пропонує одній дитині стати вітерцем, а іншим – хмаринками. Під повільну мелодію «хмаринки» танцюють. «Вітерець» танцює біля них і намагається здути якнайбільше «сніжинок».
(Сніжинками можуть слугувати клаптики вати чи інший підручний матеріал).
Мелодія зупиняється і підраховується кількість «сніжинок», що впали. Потім діти міняються ролями і вітерцем стає інша дитина.

«Заспокой ляльку»
Мета: розвиток тембру голосу, мовленнєвого дихання.
Обладнання: дитячі стільці і ляльки за кількістю дітей.
Хід гри::
Діти сидять і тримають ляльок. Педагог говорить дітям, що ляльки плачуть і їх треба заспокоїти – заспівати колискову.
Дорослий сам показує, як треба качати ляльку і тихенько наспівує на звук «А» мотив колискової. Під музику діти качають ляльок і тихо співають.

«Відлуння»
Мета: розвиток сили голосу та мовленнєвого дихання, активізація м’язів губ та нижньої щелепи.
Хід гри:
Діти під повільну спокійну музику ходять по залу та уявляють, що гуляють по лісу – збирають гриби та ягоди. Потім діляться на дві групи. Одна група дітей йде у один кінець залу, друга – у протилежний. Музика стає більш гучною та тривожною. Перша група дітей гучно кричить: «АУ – АУ – АУ!», а друга відповідає їй тихо «ау – ау - ау» під тиху музику. Перекликаючись, дві групи дітей зустрічаються і йдуть під бадьору музику із лісу додому.

«Чуємо дзвін і знаємо, де він»
Мета: розвивати слухову увагу дитини, координацію в просторі.
Хід гри:
Попросіть дитину закрити очі і задзвоніть в дзвоник. Дитина повинна повернутися обличчям до того місця, звідки чути звук і, не відкриваючи очей, рукою показати напрям.

«Емоції»

Мета: розвивати м’язи обличчя, слухову увагу дитини.
Хід гри:
Педагог пропонує дитині передати емоції: радість, здивування, захоплення і сум під відповідну музику.

Заїкання

Заїкання — порушення темпу, ритму і плавності мовлення, викликане судомами в різних частинах периферичного відділу мовного апарату.
Заїкання проявляється в утрудненнях перед початком мовлення, мимовільних зупинках в момент мовлення, вимушених повторах звуків і складів, додаванням зайвих звуків перед словами.

Види заїкання за типами судом:
1) тонічний
Тонічні судоми — складні довготривалі спазми, які заважають вимовити слово і проявляються у вигляді напруженої паузи у мовленні або у вигляді напруженої, протяжної вокалізації.
2) клонічний
Клонічні — судоми, які характеризуються мимовільним багаторазовим ритмічним скороченням м`язів мовленнєвого апарату і проявляються в повторюванні звуків або складів.
3) змішаний
Клоно-тонічний або тоно-клонічний (в залежності який тип судом переважає).

Форми заїкання:
1) Неврозоподібна — частіше всього виникає внаслідок ураження ЦНС у ранньому дитинстві. У початковий період заїкання має хвилеподібний тип плину. Якщо у цей період була відсутня логопедична допомога, мовленнєве порушення обтяжується. М'язовий тонус нестійкий, рухи порушені. Спостерігається різке порушення мовного дихання.
2) Невротична — у дітей відсутні патології внутрішньоутробного розвитку та пологів. Ранній психофізіологічний розвиток відбувається в межах норми. Моторні навички формуються своєчасно. Спостерігається ранній розвиток мовлення (10 міс- перші слова). Фразове мовлення — 16-18 місяців. В короткий період часу діти починають розмовляти фразою, словниковий запас швидко поповнюється, темп мовлення прискорюється. Діти начебто “захлинаються” мовленням, недомовляють закінчення. Артикуляційні механізми мовлення не сформоваі, але лексико-граматичний аспект випереджає норму. Розвиток загальної і дрібної моторики в нормі.

Розрізняють 3 ступені заїкання: слабкий, середній і важкий. Чітких критеріїв визначення ступенів заїкання немає. В практиці зазвичай вважають слабким ступенем такий, при якому заїкання проявляється ледь помітно і не заважає спілкуванню. Сильним вважається такий ступінь, при якому в результаті довготривалих судом мовленнєве спілкування стає неможливим.

На даний момент немає визначеної єдиної системи причини порушень заїкання. Всі причини пов'язані з порушенням ЦНС.

Основа на якій може формуватися заїкання:
- невротична обтяженість батьків (нервові, інфекційні та соматичні захворювання, що послаблюють або дезорганізують функції НС);
- невропатичні особливості заїкуватого (нічні страхи, енурез, емоційна напруженість);
- конституційна схильність (захворювання вегетативної нервової системи, підвищена збудливість вищої нервової діяльності та її чутливість до психічних травм);
- спадкова обтяженість (заїкання розвивається на грунті вродженої слабкості мовленнєвого апарату, яка може передаватись спадково);
- ушкодження головного мозку у різні періоди розвитку під впливом багатьох шкідливих факторів: внутрішньоутробних та пологових травм, асфіксії, постнатальних - інфекційні, травмуючи впливи при різних дитячих захворюваннях.

Поштовхи, що спричиняють початок заїкання:
1. Анатомо-фізіологічні:
1) фізичні захворювання з енцефалітними наслідками
2) травми головного мозку
3) органічні порушення мозку, при яких пошкоджуються механізми, що регулюють рухи
4) виснаження або перевтоми нервової системи
5) недосконалість звуковимовного апарату при дислалії, дизатрії і затримці мовленнєвого розвитку
2. Психічні та соціальні:
1) короткочасна (одномоментна) психічна травма, переляк, стан жаху, сильна радість і т.д.
2) тривалі психічні травми
3) хронічні конфліктні переживання
4) неправильне виховання мовлення в дитинстві (наслідування швидкого мовлення, неправильного дихання)
5) переважання дітей мовленнєвими матеріалом (молодший дошкільний вік)
6) невідповідний віку складний мовленнєвий матеріал
7) поліглосія (одночасне вивчення різних мов)
8) наслідування тих, хто заїкається
9) переучування ліворукості
10) неправильне ставлення дорослих до дитини (суворість, вимогливість, покарання).

Автоматизація сонорних звуків

Звук Л.
Загадки:
Голки має коротенькі
І колючі, хоч маленькі,
Всім знайомі ці гілки
Й шишки довгі, мов свічки. (Ялинка)
***
Пахло квітами навколо,
Мед збирали з липи… (бджоли)
Вірші:
Лисичка лащить лисеня,
А лосиха – лосеня.
Лев ласкаво лапою
Левенятко лапає.
***
Ти малий, скажи малому
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.
Чистомовки:
ЛА-ЛА-ЛА – Леся молоко пила
ЛО-ЛО-ЛО – снігом все замело.
ЛУ-ЛУ-ЛУ – купили ми пилу.
ЛИ-ЛИ-ЛИ – діти білочку взяли.
АЛ-АЛ-АЛ – ми бачимо вокзал
ОЛ-ОЛ-ОЛ – починається футбол
ЕЛ-ЕЛ-ЕЛ – сіно їсть козел
ИЛ-ИЛ-ИЛ – на поличці пил.
Скоромовки:
Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
***
Стоїть клен, біле клена стоїть Олена.
***
Алла липку не вгляділа:
Липка листя загубила.
З липки листя не опало –
Липку кізки общіпали.

Звук Р.
Загадки:
Що за диво сталось?
Є в Землі прикмета:
Вже круг неї зараз
Мчить нова… (ракета)
***
Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають. (Редиска)
Вірші:
Повза в решеті рачок:
Як багато дірочок!
А втекти нема куди,
От у решеті й сиди.
***
Рибу, раки і кальмари
Ми купили на базарі.
Чистили і мили,
А тоді варили.
Чистомовки:
РА-РА-РА – висока гора
РО-РО-РО – у Роми відро
РУ- РУ-РУ – коза жує траву
РИ-РИ-РИ – ідемо у гори.
РА-РА-РА – висока гора
РЕ-РЕ-РЕ – у нас широке море
РИ-РИ-РИ – побіжи з гори.

Скоромовки:
У дворі гірка, під гіркою нірка, у тій нірці кріт стереже свій рід.
***
Терпку редьку терка терла,
Терпка редька в горлі дерла.
Стерли редьку, мокрій терці
Треба висохти на жердці.
***
Мурлика муркоче –
Морозива хоче.
Муркоче руденький –
Замерзнеш, дурненький.

Автоматизація шиплячих звуків

Звук Ш.

Загадки:
Хто з хвостиком і з вушками? У кого лапки з подушками?
Як іде, ніхто не чує. Тихо крадучись, полює.
І маленькі сірі мишки утікають геть від… (кішки)
***
Гриць дивується, питає:
«Що за пташка так співає?
Як горобчик, цвірінчить,
Мов сорока, скрекотить,
А ще інколи бува,
Що кричить, немов сова!
Хто виспівує отак?»
Та то ж так співає… (шпак)
Вірші:
Мишеняті шепче миша:
-Мишеня, шепчи тихіше.
***
Шепче вітер: Ша-ша-ша
Шубку білочка знайшла.
Шелестить трава похила:
Шубку білочка купила.
Шепчеш ти і вірю я:
Шубка в білочки своя!
Чистомовки:
Ша-ша-ша – пригоріла каша.
Шу-шу-шу – яблук натрушу.
Ши-ши-ши – листа мені напиши
Шо-шо-шо – лоша мале прийшло
Ше-ше-ше – баштанове поле наше.
Скоромовки:
Шматок сальця шукає мишка
У нашій шафі шарудить.
Як шмигоне на мишку кишка!
А мишка шусть у шпарку вмить!
***
Шишки на сосні, шишки на столі.
Шапкою Сашко шишки збив.
***
Шило шубку Шурі шило
Шовком, шерстю шви обшило.
Вийшла шубка прехороша
Нашій Шурі на порошу.

Звук Ж.
Загадки:
Ніжна зірка сніжно-біла
На рукав згори злетіла.
Поки ніс її сюди
Стала каплею води. (Сніжинка)
***
По траві повзла змія.
Налякався дуже я.
Від гадюки біг чимдуж,
А то виявився… (вуж)
Вірші:
Жук, жук, продзижчи,
Де живеш, покажи.
-Жу-жу-жу, жу-жу-жу,
На ожині я живу.
***
Йшов журавлик на лужок,
Вбрався в жовтий кожушок.
Кажуть бджілка і жучок:
-Дуже гарний кожушок.
Чистомовки:
ЖА-ЖА-ЖА – ми побачили вужа
ЖУ-ЖУ-ЖУ – правду я кажу.
ЖЕ-ЖЕ-ЖЕ – кішка мишку стереже
ЖИ-ЖИ-ЖИ – стерегти допоможи.
ЖИ-ЖИ-ЖИ — ти природу бережи
ЖУ-ЖУ-ЖУ — я горіхи стережу
ОЖ-ОЖ-ОЖ — рушаємо у подорож
УЖ-УЖ-УЖ — десь подівся вуж.
Скоромовки:
У вужа – вуженята, в їжака – їжаченята.
***
Біжить стежина поміж ожини, і вже в Жені ожини жменя.
***
На болоті журавель жував журавлину, А у лісі їжачок – живильну ожину.

Звук Ч.
Загадки:
Махнула птиця крилом – закрила світ чорним рядном. (Ніч)
***
Два братики-вусатики,
В обох коричневі сорочки.
Стоять у куточку,
Повисували язички. (Черевики)
Вірші:
Чубата чапля чваньковита
Через болото йде одна
Чомусь з журавликом дружити
Не хоче чапелька чудна.
***
Качечка кряче,
Каченят не бачить.
Кличе качечка курчат:
- Чи не бачили качат?
"Ні, качечко, ми качат
Не бачили і в вічі.
А качура одного
Бачили аж двічі."
Чистомовки:
Ач, ач, ач – господиня виготовила квач.
Юч, юч, юч – загубив від хати ключ.
Іч, іч, іч – розпалили піч.
Уч, уч, уч – я купив обруч.
Яч, яч, яч – я ловив м’яч.
Скоромовки:
В чаплі чорні черевички, чапля чапа до водички.
***
Курличі курличуть, курличаток кличуть: -Курли, курличеньки, до річеньки, до річеньки!
***
Хочеш їсти калачі — не лежи на печі.
На печі смачні та гарячі пшеничні калачі.

Звук ДЖ.
Народні вислови:
Бджола мала, та й працює.
Стоячи біля джерела не цінують воду.
Книга – джерело знань.
Люди раді літу, а бджоли цвіту.
Вірші:
«Дражнило» Г.Бойко
Женя з бджільми не дружив,
Завжди Женя бджіл дражнив.
Женю бджоли не дражнили,
Та дражнила нажалили.
***
- Ведмедику-ледащо,
Вліз на пасіку нащо?
- Бужу джмеликом дзижчати
Джем із вишень у садку.

Ігри для розвитку моторики артикуляційного апарату

Жабки
Рот трохи відкрити. Посміхнутись, губи розтягнути в посмішці так, щоб було видно верхні зуби. Утримувати положення під рахунок 10-15 сек.
Жабка їсти захотіла,
Враз взялась вона за діло -
Наловила аж сім мух, тому й рада
Рот - до вух.

Ослик
Рот трохи відкритий. Губи у посмішці. Протяжно вимовляти звук і-і-і.
Ослики малі — і-і-і...
Паслися в траві — і-і-і...

Хоботок
Витягнути губи, як при вимові звука у.
В зоопарку ми були,
Там великі є слони,
А маленький Раві
Привітався з нами.
Хобот свій він витягав,
“Всім привіт” - немов казав.
Щоб йому відповісти,
Хоботок зроби і ти.
Краще губи витягай,
Раві швидше привітай.

Щіточка
Посміхнутись. Закусити спочатку верхню, а потім нижню губу зубами.
Дуже працьовита тітка
Чистить біло зуби щітка.

Годинник
Висунути вузький язик. Тягнутися кінчиком до правого і лівого куточка рота.
Хто весь час говорить так:
Втік? Так.
Втік? Так.

Смачне варення
Облизати широким язиком верхню губу.
Як у банці на полиці варення стояло,
Я його все виїла, та здалося мало.
Щоб за теє вареннячко не сварила мати,
Треба дуже чистенько губки облизати.

пятница, 24 февраля 2017 г.

Автоматизація свистячих звуків

Звук С.

Загадки:

Собою не птиця,

Співати не співає,

А хто до хазяїна йде,

Знати дає. (Собака)

***

Сопе, хропе, часом чхає

Сюди, туди зазирає,

На морозі замерзає,

Бо одежини не має. (Ніс)

Вірші:

«Сонечка умита » Г. Бойка

Здивувалось сонечко

На маленьку сонечку,

Сонечка умита,

Сонечка одіта,

Чисті черевички

У косичках стрічки.

Усміхнулось сонечко

До малої Сонечки.

***

«Соловей» В. Ладужця

Соловей, соловей

Прилетів до дверей

Сядь до мене на поріг,

Я спекла тобі пиріг.

Чистомовки:

СА-СА-СА – навколо краса

СО-СО-СО – у Соні колесо

СИ-СИ-СИ – вуса у оси

СУ-СУ-СУ – ми побачили косу

СЕ-СЕ-СЕ – Сергійко сумку несе

АС-АС-АС – ми купили ананас

ЕС-ЕС-ЕС – бігає пес

ИС-ИС-ИС – написали лист

ОС-ОС-ОС – взяли пилосос.

УС-УС-УС – гарний фокус.

СА-СА-СА – летить оса

СУ-СУ-СУ – тато прогнав осу

СО-СО-СО - не кусай мене осо

СИ-СИ-СИ- не боюся я оси

Скоромовки:

Сом сердитий спить на сонці, сивий вус сховав в котомці.

Спить старий сердитий сом, сниться сому сьомий сон.

У маленької Сані перекинули сани. Тепер у Сані нові сани.

Сіла сова з совенятками. В совиній долині.

Звук З.

Загадки:

Без рук, без олівця малює без кінця. (Мороз)

***

Ліз Мартин через тин,

Сам переліз, а голову

На тину лишив. (Гарбуз)

Вірші:

«Біла мишка» В.Заєць

Бігла мишка повз лісок

Вкрасти з поля колосок.

А сова сказала: -Зась!

В нірку лізь і не вилазь

***

Зима морозяна на дворі,

Замети білі на землі.

Зоріють в небі ясні зорі

Заснули зайчики малі.

Чистомовки:

ЗА – ЗА – ЗА – тут прив’язана коза

ЗУ – ЗУ- ЗУ – відв’яжу козу

УЗ –УЗ – УЗ – я ж не боягуз

ЗИ – ЗИ –ЗИ – не чіпай кози

ЗУ – ЗУ – ЗУ — боюся грозу.

УЗ – УЗ – УЗ - на паркан повись гарбуз.

АЗ – АЗ – АЗ – під водою водолаз

ЗУ – ЗУ – ЗУ – багаж везу

ЗИ – ЗИ – ЗИ – ростуть берези

ОЗ – ОЗ – ОЗ – тріскучий мороз

ЗЕ – ЗЕ –ЗЕ – автобус діточок везе

Приказки:

Згода будує, а незгода руйнує.

Як корова язиком злизала.

Скоромовки:

Зайчик зілля з’їв у Зіни, захотів заїсти сіном.

Зіна зойкнула у сінях: — Де ж узяти зайцю сіна?

***

Захар заліз на перелаз

Захарку злізь! Захарку злазь!

Зумів залізти

Знай, як злізти.

***

Під березою в грозу
Заховав Захар козу

Звук Ц.

Вірші:

Цап до цапа в гості йшов.

Цап дороги не знайшов.

А за цапом цапеня

Бігло зразу навмання.

***

Цап забрів у двір рогатий –

Цуценя втекло до хати.

Цілу ніч йому не спалось –

Цапа цуценя боялось.

Чистомовки:

Ац-ац-ац – вибивали ми матрац

Иц-иц-иц – не чіпай, Маруся, шприц

Ац-ац-ац – будували ми палац

Ац-ац-ац — вибивали ми матрац

Це-це-це – виглянь у віконце

Це-це-це – знайшла курка яйце

Це-це-це — сходить сонце

Це-це-це — вітер дме в лице

Иц-иц-иц — не чіпай, Оленко, шприц

Скоромовки:

Летів горобець, сів на хлівець,

Як вийшов стрілець, то утік горобець.

Напекли млинців, позвали кравців,

А кравець за млинець — та й побіг у танець.

***

Гриць малює олівцем
Гусеницю з горобцем.

***

Цеберку цесарка в крамниці взяла,
В цеберку цесарка яєць нанесла.

Звук ДЗ.

Вірші:

Муха цілий день дзижчала,

Павуку надокучала.

- Не дзижчи, - він каже мусі.

Бо дзвенить мені у вусі.

***

Раз, два, три, чотири

Козі дзвоника вчепили,

Коза бігає, кричить,

Просить дзвоник відчепить.

Загадка:

Він дзвенить, лунає, усіх дітей скликає. (Дзвоник).

пятница, 17 февраля 2017 г.

Ігри для автоматизації звука «р»

ГРА «ПОДАРУЙ ІМ´Я»

Діти пригадують і називають імена зі звуком [р]. Макар, Тимур, Назар,

Раїса, Маруся, Кирило, Роман, Єгор Дмитро, Даринка, Іринка, Борис,

Аркадій, Володимир, Олександр, Віра, Віктор, Катерина, Христина,

Маргарита, Петро, Сергій, Кіндрат.

ГРА ІЗ КРУПАМИ

Діти не лише розвивають дрібну моторику пальців рук, але й називають

фігурки, зроблені ними, наприклад: «гриб із гречки», «прут із рису»,

«паркан із гречки» тощо.

ГРА «ЧУДЕСНИЙ МІШЕЧОК»

Діти дістають із мішечка картинки, називають їх, чітко вимовляючи звук

[р].

ГРА «ВГАДАЙ СЛОВО»

Називаю слова, діти відгадують, про кого вони.

х Добра, гарна, дорога, вродлива. (Мама)

х Працьовитий, гарний, дорогий, енергійний. (Тато)

х Старий, працьовитий. (Дідусь)

х Вродлива, чепурна. (Донька)

х Гарненьке, вередливе, вертляве. (Немовля)

х Добра, мудра, старенька. (Бабуся)

Потім діти називають, яка мама, який тато тощо.

ГРА «ВІДГАДАЙ»

Загадую дітям загадки, вони відгадують їх,чітко називаючи у відгадках

звук [р].

Ось така в нас загадка:

У кого за носом п’ятка? (Черевик)

У торбу влізаю, а в три вилізаю.

Ніби вилізаю, а насправді влізаю. (Светр)

Говорить, грає, співає,

Новини сповіщає. (Радіо)

Через воду стежечка — а не перейдеш. (Райдуга)

Засвистіла, полетіла —

Хвіст вогненний залишила. (Ракета)

Вправи для автоматизації звука «р»

Вимов склади:

РА РО РУ РИ РЕ

АР ОР УР ИР ЕР ІР ЇР ЯР ЮР ЄР

АРА ОРО УРУ ИРИ ЕРЕ ІРА ЇРА ЯРА ЮРА ЄРА

Вимов слова:

На початку слова: рак, рот, рука, риба, ракета, радіо, рись.

В середині слова: корова, брат, паркан, дорога, дірка, трава, брови,
троянда, брунька, трамвай.

В кінці слова: календар, трактор, тигр, помідор, сир, бобер, дар, катер,

кефір.

Повтори словосполучення

Бобер хитрий, гірська вершина, червона троянда, нора крота, гірська річка,

річний катер.

Вимов речення:

Рома бере в руки рамку. У барана круті роги. Ігор збирає червоні помідори.

По дну озера повзає рак. Рак і риба давно дружать.

Повторити скоромовку:

Мурлика муркоче –

Морозива хоче.

Муркоче руденький –

Замерзнеш, дурненький.

В сіренької горлички туркотливе горличко. Павло полов піймав перепела в

полі.

Повтори чистомовки:

РА-РА-РА – висока гора

РО-РО-РО – у Роми відро

РУ- РУ-РУ – коза жує траву

РИ-РИ-РИ – ідемо у гори.

РА-РА-РА – висока гора

РЕ-РЕ-РЕ – у нас широке море

РИ-РИ-РИ – побіжи з гори.

Повтори вірш:

Рибу, раки і кальмари ми купили.

Ми купили на базарі.

Чистили і мили,

А тоді варили.

Артикуляційні вправи для роботи зі звуком «р»

«Чашечка»

Рот широко відкритий. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 секунд.

«Конячка»

Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10 разів.

«Грибочок»

Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10 разів. На відміну від вправи «Конячка» язик не повинен відриватися від піднебіння.

«Смачне варення»

Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 15 разів.

«Маляр»

Висунути язик, рот трохи відкритий. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10 разів, змінюючи напрям.

«Гойдалка»

Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться на лічбу до 10 разів.

«Барабанщики»

Відкрити рот, підняти широкий язик вгору та постукати кінчиком язика по верхнім альвеолам чітко вимовляючи звук Д. Поступово збільшувати темп вимовляючи д-д-д.

пятница, 10 февраля 2017 г.

Дислалія, її види.

Дислалія - це порушення вимови звуків.

Дислалія буває функціональна та механічна.

Функціональна дислалія - це такий вид неправильної звуковимови, при якому немає ніяких дефектів артикуляційного апарату.

Причини виникнення функціональної дислалії:

1) неправильне виховання мовлення дитини в сім'ї

2) наслідування

3) двумовність в сім'ї

4) стреси і психічні захворювання

5) недорозвинений фонематичний слух

6) недостатня рухливість органів артикуляційного апарату

7) педагогічна занедбаність

Критичні періоди в розвитку мовлення:

1) від року до двох (інтенсивний розвиток кіркових зон)

2) 3 роки (інтенсивний розвиток зв'язного мовлення)

3) від 6 до 7 років (починає розвиватися писемне мовлення).

Різновидності дислалії:

I. Класифікація за кількістю порушених звуків:

а) проста (до 4-х звуків)

б) складна (5 і більше звуків)

II. Класифікація за кількістю порушених груп звуків:

а) мономорфна (одна група)

б) поліморфна (2 і більше)

III. Класифікація за характером порушення вимови:

а) неправильна вимова звуків

б) відсутність звука

в) заміна звука

IV. Класифікація за характером дефекту вимови:

а) сигматизми (свистячі і шиплячі)

б) ротацизми (р, рь)

в) ламбдацизми (л, ль)

г) капацизми (к, г, х)

ґ) дефекти дзвінкості (дзвінкі вимовляються глухо, а глухі - дзвінко)

д) дефекти пом'якшення

Механічна дислалія - це такий вид неправильної звуковимови, який викликаний органічними дефектами переферичного відділу мовного апарату. Така дислалія виникає в будь-якому віці.

Причини виникнення механічної дислалії:

1) вроджені дефекти:

- коротка під'язикова вуздечка